Важно знать каждому: Закон, обеспечивающий права жителей общежитий (полный текст)

0
6

Новости СевастополяПрезидент Украины Виктор Янукович подписал закон О внесении изменений и дополнений в некоторые законодательные акты Украины по совершенствованию правового регулирования обеспечения реализации жилищных прав жителей общежитий.

Публикуем полный текст закона:

 

З А К О Н   У К Р А Ї Н И

 

Про внесення змін до деяких

законодавчих актів України щодо вдосконалення

правового регулювання забезпечення реалізації

житлових прав мешканців гуртожитків

 

 

Верховна Рада України  п о с т а н о в л я є:

 

І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

 

1. Частину третю статті 9 Житлового кодексу  Української  РСР

( 5464-10  ) (Відомості Верховної Ради УРСР,  1983 р.,  додаток до

N 28, ст. 573) викласти в такій редакції:

 

«Громадяни мають право  на  приватизацію  квартир  (будинків)

державного житлового фонду,  житлових приміщень у гуртожитках, які

перебувають у власності територіальних громад,  або придбання їх у

житлових кооперативах,  на біржових торгах, шляхом індивідуального

житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах,

передбачених законом».

 

2. У  Законі  України  «Про приватизацію державного житлового

фонду» ( 2482-12 ) (Відомості Верховної  Ради  України,  1992  р.,

N 36,  ст.  524;  1994 р.,  N 24, ст. 182; 1997 р., N 12, ст. 100;

2006 р.,  N 22,  ст.  184;  2008 р.,  N 46, ст. 323; 2011 р., N 4,

ст. 22):

 

1) в абзаці першому преамбули слова «житла,  що знаходиться в

державній  власності»  замінити  словами   «державного   житлового

фонду»;

 

2) у статті 1:

 

у частині  першій  слова «квартир у гуртожитках,  призначених

для проживання сімей та  одиноких  осіб  (далі  —  жилої  площі  у

гуртожитках)  (з  урахуванням  положення  частини  другої статті 2

цього Закону)» замінити словами «житлових приміщень у гуртожитках,

призначених для проживання сімей та одиноких осіб»;

 

доповнити частиною третьою такого змісту:

 

«Особливості приватизації  житлових  приміщень  у гуртожитках

визначаються законом»;

 

3) у статті 2:

 

у пункті 1 слова «кімнати  у  гуртожитках»  замінити  словами

«житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати,  житлові блоки

(секції)»;

 

пункти 2 і 3 викласти в такій редакції:

 

2. Не  підлягають  приватизації:  квартири-музеї;   квартири

(будинки),   житлові  приміщення  у  гуртожитках,  розташовані  на

територіях закритих військових поселень,  підприємств,  установ та

організацій,  природних  та біосферних заповідників,  національних

парків,    ботанічних    садів,    дендрологічних,    зоологічних,

регіональних ландшафтних парків,  парків-пам’яток садово-паркового

мистецтва,  історико-культурних  заповідників,  музеїв;   квартири

(будинки),  житлові  приміщення  у  гуртожитках,  що перебувають в

аварійному стані (в яких неможливо забезпечити безпечне проживання

людей);  квартири  (кімнати,  будинки),  віднесені у встановленому

порядку до числа службових,  а також квартири  (будинки),  житлові

приміщення   у   гуртожитках,   розташовані   в  зоні  безумовного

(обов’язкового)  відселення,  забрудненій  внаслідок   аварії   на

Чорнобильській АЕС.

 

3. Приватизація  квартир  (будинків),  житлових  приміщень  у

гуртожитках,  включених до  плану  реконструкції  поточного  року,

здійснюється  після  її проведення власником (володільцем) будинку

(гуртожитку).  Наймачі,  які  проживали  у  квартирах  (будинках),

житлових приміщеннях у гуртожитках до початку реконструкції, після

проведення реконструкції мають пріоритетне право  на  приватизацію

цих квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках»;

 

пункт 4  після  слів  «квартири в будинках» доповнити словами

«житлові приміщення у гуртожитках»;

 

4) текст статті 3 викласти в такій редакції:

 

«Приватизація здійснюється шляхом:

 

безоплатної передачі громадянам квартир (будинків),  житлових

приміщень у    гуртожитках    з    розрахунку   санітарної   норми

21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його

сім’ї та додатково 10 квадратних метрів на сім’ю;

 

продажу надлишків   загальної   площі   квартир   (будинків),

житлових приміщень у гуртожитках громадянам України, що мешкають в

них або перебувають в черзі потребуючих поліпшення житлових умов.

 

Передача у    власність   громадян   житлових   приміщень   у

гуртожитках здійснюється  з  одночасною  передачею  їм  у  спільну

сумісну   власність  допоміжних  приміщень  (приміщень  загального

користування)»;

 

5) у статті 5:

 

назву викласти в такій редакції:

 

«Стаття 5. Порядок розрахунків при приватизації

квартири (будинку), житлового приміщення

у гуртожитку»;

 

абзац другий пункту 4 викласти в такій редакції:

 

«Право на приватизацію  житлових  приміщень  у  гуртожитку  з

використанням  житлових чеків одержують громадяни України,  які на

законних підставах проживають у них»;

 

6) у статті 8:

 

пункти 2 і 3 викласти в такій редакції:

 

«2. Передача  квартир  (будинків),   житлових   приміщень   у

гуртожитках  здійснюється в спільну сумісну або часткову власність

за письмовою згодою всіх повнолітніх членів  сім’ї,  які  постійно

мешкають   у   цій  квартирі  (будинку),  житловому  приміщенні  у

гуртожитку,  в  тому   числі   тимчасово   відсутніх,   за   якими

зберігається   право   на   житло,   з   обов’язковим  визначенням

уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у

гуртожитку.

 

3. Передача   квартир   (будинків)   у   власність   громадян

здійснюється на підставі рішень відповідних органів  приватизації,

що   приймаються   не   пізніше   місяця  з  дня  одержання  заяви

громадянина.

 

Передача житлових  приміщень  у   гуртожитках   у   власність

мешканців гуртожитків здійснюється відповідно до закону»;

 

у пункті  4  слова  «кімнат  у  гуртожитках» замінити словами

«житлових приміщень у гуртожитках»;

 

пункт 5 викласти в такій редакції:

 

«5. Передача  квартир  (будинків),   житлових   приміщень   у

гуртожитках  у  власність  громадян  з  доплатою,  безоплатно чи з

компенсацією відповідно до  статті  5  цього  Закону  оформляється

свідоцтвом  про  право  власності  на квартиру (будинок),  житлове

приміщення у гуртожитку, яке реєструється в органах приватизації і

не потребує нотаріального посвідчення»;

 

у пункті  7  слова  «кімнати  у  гуртожитку» замінити словами

«житлове приміщення у гуртожитку»;

 

пункти 8 і 10 викласти в такій редакції:

 

«8. Вартість  послуг  з  оформлення   документів   на   право

власності  на квартиру (будинок),  житлове приміщення у гуртожитку

оплачується громадянами за розцінками, що встановлюються місцевими

органами виконавчої влади»;

 

«10. Органи приватизації,  органи місцевого самоврядування не

мають  права  відмовити  мешканцям  квартир  (будинків),  житлових

приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла,  крім

випадків, передбачених законом»;

 

у пункті 11 слова  «кімнат  (гуртожитків)»  замінити  словами

«житлових приміщень у гуртожитках»;

 

7) у статті 10:

 

у назві  та  пункті  1  слова «кімнат у гуртожитках» замінити

словами «житлових приміщень у гуртожитках»;

 

у першому реченні пункту 2 слова  «багатоквартирних  будинків

та  жилої площі в гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень

будинку» замінити словами «багатоквартирних будинків  та  житлових

приміщень  у  гуртожитку  є  співвласниками допоміжних приміщень у

будинку чи гуртожитку»;

 

пункт 3 викласти в такій редакції:

 

«3. Власники  квартир  багатоквартирних  будинків,   житлових

приміщень у гуртожитках можуть створювати об’єднання співвласників

багатоквартирного будинку відповідно до закону».

 

3. У Законі України  «Про  забезпечення  реалізації  житлових

прав  мешканців  гуртожитків» ( 500-17 ) (Відомості Верховної Ради

України, 2008 р., N 46, ст. 323):

 

1) частини першу,  третю і четверту статті 1 викласти в такій

редакції:

 

«Сфера дії цього Закону поширюється на громадян, які не мають

власного  житла,  більше  п’яти  років   на   законних   підставах

зареєстровані  за  місцем  проживання  у  гуртожитках  та фактично

проживають у них»;

 

«Сфера дії цього Закону  поширюється  на  гуртожитки,  які  є

об’єктами   права   державної   та   комунальної  власності,  крім

гуртожитків,  що  перебувають  у  господарському  віданні   чи   в

оперативному  управлінні військових частин,  закладів,  установ та

організацій Збройних  Сил  України,  інших  військових  формувань,

утворених  відповідно  до  закону,  Міністерства  внутрішніх справ

України та державних навчальних закладів.

 

Дія цього Закону не поширюється на гуртожитки, що знаходяться

у  приватній  власності,  крім  гуртожитків,  що  було включено до

статутних капіталів товариств,  створених у  процесі  приватизації

(корпоратизації)»;

 

2) доповнити статтею 1-1 такого змісту:

 

«Стаття 1-1. Визначення термінів

 

У цьому  Законі  нижченаведені  терміни  вживаються  в такому

значенні:

 

допоміжні приміщення у гуртожитку  —  приміщення,  призначені

для    забезпечення    експлуатації   гуртожитку   та   побутового

обслуговування і  задоволення  санітарно-гігієнічних  потреб  його

мешканців (кухні,  санвузли,  сходові клітки, вестибюлі, перехідні

шлюзи,  позаквартирні (позакімнатні) коридори, колясочні, кладові,

сміттєзбірні камери,  горища,  підвали, шахти і машинні відділення

ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення);

 

житлова кімната у гуртожитку — окреме  житлове  приміщення  у

гуртожитку,  призначене  та  придатне  для постійного проживання у

ньому;

 

житловий блок (секція) у гуртожитку — житлове приміщення,  що

складається з декількох (двох і більше) житлових кімнат,  мешканці

яких мають можливість  користуватися  допоміжними  приміщеннями  у

гуртожитку.  Належність  відповідних  приміщень до житлового блоку

(секції) визначається проектною документацією на гуртожиток;

 

житлові приміщення  у  гуртожитку  —  приміщення   гуртожитку

(житлові кімнати,  житлові блоки (секції),  призначені та придатні

для постійного проживання у них;

 

нежитлові приміщення    у     гуртожитку     —     приміщення

адміністративного,   господарського  та  іншого  призначення  (для

проведення  культурно-масових  заходів  та  навчання,   спортивних

занять,   відпочинку,   громадського   харчування,   медичного   і

побутового  обслуговування  тощо),  які   входять   до   житлового

комплексу  гуртожитку,  але  не належать до житлових приміщень і є

самостійними об’єктами цивільно-правових відносин»;

 

3) у частині першій статті 3:

 

у пункті 1 слова «у визначений цим Законом строк» виключити;

 

у пункті 2 слова «протягом трьох років з дня його  прийняття»

замінити   словами  «в  строки,  передбачені  державною  програмою

передачі гуртожитків у власність територіальних громад»;

 

пункти 4, 6, 7, 9, 10 та 11 викласти в такій редакції:

 

«4) гуртожитки,  що  було  включено  до  статутних  капіталів

товариств,  створених  у  процесі  приватизації  (корпоратизації),

передаються  у  власність  територіальних  громад  відповідно   до

державної програми передачі гуртожитків у власність територіальних

громад з урахуванням особливостей, визначених цим Законом»;

 

«6) видатки, пов’язані з капітальним ремонтом гуртожитків (їх

цілісних   майнових   комплексів),   що  передаються  у  власність

територіальних  громад  згідно  з  цим  Законом,  здійснюються  за

рахунок  передбачених  на  це  відповідно  до  державної  програми

передачі гуртожитків  у  власність  територіальних  громад  коштів

державного та місцевих бюджетів;

 

7) допоміжні  приміщення  у гуртожитках передаються у спільну

сумісну власність власникам житлових приміщень у таких гуртожитках

безоплатно і окремо приватизації не підлягають»;

 

«9) утримання  приватизованих  та  неприватизованих житлових,

нежитлових і допоміжних приміщень у гуртожитках  та  прибудинкових

територій  здійснюється  за рахунок коштів їх власників у порядку,

встановленому Кабінетом Міністрів України;

 

10) власники житлових і нежитлових приміщень у гуртожитках  є

співвласниками   допоміжних  приміщень  у  гуртожитку,  технічного

обладнання,  елементів зовнішнього благоустрою і зобов’язані брати

участь у загальних витратах,  пов’язаних з утриманням гуртожитку і

прибудинкової  території,  відповідно  до  своєї  частки  у  майні

гуртожитку;

 

11) власники  житлових  та  нежитлових приміщень у гуртожитку

можуть  створювати  об’єднання   співвласників   багатоквартирного

будинку відповідно до закону»;

 

доповнити пунктом 11-1 такого змісту:

 

«11-1) громадяни,  які на законних підставах зареєстровані за

місцем проживання у гуртожитку та  фактично  проживають  у  ньому,

мають право,  за наявності згоди власника гуртожитку,  здійснювати

за  власні  кошти  ремонт  житлових  та  допоміжних  приміщень   у

гуртожитку  з  наступним  відшкодуванням  здійснених ними витрат у

порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України»;

 

4) статтю 4 викласти в такій редакції:

 

«Стаття 4. Реалізація мешканцями гуртожитку права на житло

шляхом приватизації житлових приміщень

у гуртожитках

 

1. Громадяни,  на яких поширюється дія  цього  Закону,  мають

право  на  приватизацію  житлових  приміщень  у  гуртожитках,  які

перебувають  у  власності  територіальних  громад  і  можуть  бути

приватизовані відповідно до закону.

 

Приватизація житлових  приміщень  у  гуртожитках здійснюється

відповідно  до  Закону  України   «Про   приватизацію   державного

житлового   фонду»   (   2482-12  )  з  урахуванням  особливостей,

визначених цим Законом.

 

2. Громадяни,  які  на  законних   підставах   проживають   у

гуртожитках   державної  форми  власності,  гуртожитках,  що  було

включено до статутних капіталів  товариств,  створених  у  процесі

приватизації  (корпоратизації),  набувають  право  на приватизацію

житлових  приміщень  у  таких  гуртожитках  після  їх  передачі  у

власність відповідної територіальної громади»;

 

5) у частині першій статті 5:

 

в абзаці  першому  слова «жилих приміщень (кімнат) та нежилих

приміщень (місць загального користування) у гуртожитках, переданих

(та  тих,  що  підлягають передачі згідно з цим Законом)» замінити

словами  «житлових   і   нежитлових   приміщень   у   гуртожитках,

переданих»;

 

у пункті 5:

 

у підпункті «а»:

 

у першому  реченні  слова  «жилих і нежилих» замінити словами

«житлових і нежитлових»;

 

у другому реченні слова «жилих та допоміжних» виключити;

 

у підпункті «б» слова «жилих та допоміжних»  замінити  словом

«житлових»;

 

підпункти «в» і «г» викласти в такій редакції:

 

«в) перепрофілювати  гуртожиток  та  використовувати цілісний

майновий комплекс колишнього гуртожитку за іншим  призначенням.  У

цьому  випадку  рада  одночасно  приймає рішення щодо забезпечення

законних  мешканців  такого  гуртожитку  іншим  житлом  згідно  із

законодавством;

 

г) знести цілісний майновий комплекс колишнього гуртожитку та

вжити заходів щодо будівництва  на  звільненій  земельній  ділянці

соціального житла або продажу земельної ділянки на аукціоні згідно

із  земельним  законодавством.  У  цьому  випадку  рада  одночасно

приймає   рішення  щодо  забезпечення  законних  мешканців  такого

гуртожитку іншим житлом згідно із законодавством»;

 

пункт 6 викласти в такій редакції:

 

«6) передача житлових приміщень  у  гуртожитках  у  власність

громадян   здійснюється   на  підставі  рішення  органу  місцевого

самоврядування»;

 

підпункт «б»  пункту  7  доповнити   словами   «і   на   яких

поширюється дія цього Закону»;

 

пункт 8 викласти в такій редакції:

 

«8) для   приватизації   житлових   приміщень  у  гуртожитках

використовуються приватизаційні папери — житлові чеки (у  порядку,

передбаченому   Законом   України   «Про  приватизацію  державного

житлового фонду») ( 2482-12 ) з  урахуванням  залишкової  вартості

усіх житлових приміщень, що підлягають приватизації у відповідному

гуртожитку»;

 

6) статті 6 та 7 викласти в такій редакції:

 

«Стаття 6. Право власників приватизованих житлових приміщень

у гуртожитку на допоміжні приміщення у гуртожитку

та обов’язок щодо їх утримання

 

1. Власники житлових приміщень у гуртожитку є  співвласниками

допоміжних  приміщень  у  гуртожитку  і зобов’язані брати участь у

загальних   витратах,   пов’язаних   з   утриманням   будинку    і

прибудинкової  території,  відповідно  до  своєї  частки  у  майні

гуртожитку.  Допоміжні  приміщення  у  гуртожитку  передаються   у

спільну  сумісну  власність  безоплатно  і  окремо приватизації не

підлягають.

 

2. Співвласники допоміжних приміщень у гуртожитку зобов’язані

не  перешкоджати  іншим  особам у правомірному користуванні такими

приміщеннями.

 

3. Утримання   допоміжних   приміщень   у   гуртожитках    та

прибудинкових  територій  здійснюється  у  порядку,  встановленому

Кабінетом Міністрів України.

 

Стаття 7. Об’єднання співвласників гуртожитку

 

Власники житлових та нежитлових приміщень у гуртожитку можуть

створювати   об’єднання  співвласників  багатоквартирного  будинку

відповідно до закону»;

 

7) абзац другий частини третьої статті  9  викласти  в  такій

редакції:

 

«Договір найму  соціального  житла  укладається  між  органом

місцевого самоврядування або уповноваженим ним органом і  наймачем

або уповноваженою ним особою»;

 

8) статтю 14 викласти в такій редакції:

 

«Стаття 14. Особливості передачі гуртожитків у власність

територіальних громад

 

1. Гуртожитки  (як  цілісні  майнові   комплекси),   на   які

поширюється  дія  цього  Закону,  підлягають  передачі у власність

відповідних територіальних громад.

 

2. Гуртожитки   державної   форми   власності   у   власність

територіальних громад передаються безоплатно.

 

3. Гуртожитки,   що  було  включено  до  статутних  капіталів

товариств,  створених  у  процесі  приватизації  (корпоратизації),

передаються   у   власність   територіальної   громади   за  умови

попередньої повної компенсації вартості гуртожитку або безоплатно,

за умови згоди на це власника гуртожитку.

 

Розмір компенсації    вартості   гуртожитків   розраховується

відповідно до вартості гуртожитків,  за якою їх було  включено  до

статутних  капіталів  товариств,  створених у процесі приватизації

(корпоратизації),   з   урахуванням   її    зменшення    внаслідок

нарахованого  фізичного  зносу і збільшення в результаті фактичних

витрат  власників  на  проведення  капітального  ремонту  за   час

перебування   гуртожитків   у   їх  власності.  У  разі  наявності

корпоративних прав держави у статутному капіталі  таких  товариств

розмір  компенсації  визначається  пропорційно  обсягу  таких прав

відповідно до закону.

 

За згодою  сторін  компенсація  вартості   гуртожитків   може

здійснюватися грошима або майном (майновими правами).

 

Порядок визначення    розміру    компенсації   встановлюється

Кабінетом Міністрів України.

 

4. Рішення   про    передачу    гуртожитків    у    власність

територіальних   громад  приймають  відповідні  органи  управління

(уповноважені особи) власників гуртожитків або суд.

 

5. Видатки,  пов’язані з передачею  гуртожитків  у  власність

територіальних громад,  здійснюються за рахунок передбачених на це

відповідно до державної програми передачі гуртожитків у  власність

територіальних громад коштів державного та місцевих бюджетів»;

 

9) у   пункті  2  частини  першої  статті  15  слова  «та  її

фінансування» виключити;

 

10) пункт 19 статті 18 викласти в такій редакції:

 

«19) звертаються до суду з позовом про передачу гуртожитків у

власність територіальних громад»;

 

11) у розділі VIII «Прикінцеві положення»:

 

у першому  реченні пункту 3 слова «протягом трьох років з дня

опублікування цього  Закону»  замінити  словами  «протягом  строку

реалізації  державної  програми  передачі  гуртожитків у власність

територіальних  громад,  але  не   менше   шести   років   з   дня

опублікування цього Закону»;

 

пункт 5 доповнити підпунктом 6 такого змісту:

 

«6) щороку  під  час розроблення проекту закону про Державний

бюджет України передбачати кошти,  необхідні для реалізації  цього

Закону  та  державної  програми  передачі  гуртожитків у власність

територіальних громад»;

 

пункт 6 доповнити підпунктом 5 такого змісту:

 

«5) вжити заходів щодо забезпечення  фінансування  реалізації

цього   Закону   та  державної  програми  передачі  гуртожитків  у

власність територіальних громад».

 

II. Прикінцеві положення

 

1. Цей Закон набирає чинності з дня,  наступного за днем його

опублікування.

 

2. Кабінету  Міністрів  України  у  тримісячний  строк  з дня

набрання чинності цим Законом:

 

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із  цим

Законом  та  забезпечити  прийняття нормативно-правових актів,  що

випливають із цього Закону;

 

забезпечити приведення   органами   виконавчої    влади    їх

нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

 

3. Органам місцевого самоврядування вжити заходів щодо видачі

ордерів  мешканцям  гуртожитків,  стосовно  яких  в  установленому

порядку  було  прийнято  рішення  про  надання їм житлової площі у

гуртожитку, але які не отримали їх з незалежних від них причин.

 

 

Президент України                                      В.ЯНУКОВИЧ

 

м. Київ, 8 вересня 2011 року

выбь      N 3716-VI

«Севастопольское агентство новостей» — Новости Севастополя

www.sannews.com.ua

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ