На початку своєї чергової статті із циклу про необхідність якнайшвидше створити новий єдиний орган – Службу фінансових розслідувань, повторюся, Асоціація платників податків України публічно й послідовно вже майже п’ять років пропонує Концепцію об’єднання в Службу фінансових розслідувань економічних підрозділів податкової міліції у складі ДФС України, Департаменту Державної служби боротьби з економічною злочинністю (ДСБЕЗ) у структурі МВС України, Департаменту контррозвідувального захисту економіки держави (ДКЗЕД) у структурі СБУ, щодо яких є проблеми, пов’язані з розмежуванням компетенції, відбувається дублювання повноважень, немає персональної відповідальності за «тіньову» економіку, зловживання та нанесення збитків, а також немає координації взаємодії органів фінансового контролю.
Зауважу, на моє глибоке переконання, саме ґрунтовне вивчення та виважене запровадження позитивного європейського досвіду є важливим для створення власної моделі ролі нашої держави в регулюванні питань фінансово-економічної безпеки, а це – гарантія незалежності та цілісності нашої країни й умова забезпечення її фінансово-економічної безпеки.
Накопичений закордонний досвід (Австрії, Грузії, Італії, Польщі, США, Швеції, Литви) засвідчує, що в державі може ефективно працювати єдиний орган із боротьби з правопорушеннями у сфері фінансів та економічних злочинів. Скорочення кількості державних органів фінансового контролю та фінансових розслідувань і створення саме єдиного правоохоронного органу зі спеціалізацією на розслідуванні фінансових злочинів є досить поширеною практикою у розвинутих країнах, і це тільки підвищує ефективність такої діяльності.
Так, останні 20 років європейська методологія досудового кримінального провадження ґрунтується на концепції ILP (Intelligence-Led Policing – поліцейська діяльність, керована аналітикою). Безумовно, ця модель стала ефективною відповіддю на швидку глобалізацію, яка розширила можливості міжнародної організованої злочинності, і швидко довела свою результативність. Вона зробила переворот у європейській системі досудового розслідування й дала можливість зробити колосальний ривок уперед як у сенсі дотримання прав громадян і юридичних осіб, так і в сенсі підвищення розкриття й роботи поліцейських органів на випередження (превентивної, ініціативної роботи з виявлення злочинів): досудове розслідування проводять на підставі даних, отриманих із державних і міжнародних баз даних, реєстрів, інших джерел, які аналізують за допомогою спеціального інструментарію криміналістичного аналізу спеціально підготовлені детективи-аналітики, що працюють лише з базами даних та інформацією і не мають безпосереднього стосунку до конкретного кримінального провадження. Розвідувальна аналітика надає інформацію, за допомогою якої правоохоронні органи визначають об’єкти уваги. На сьогодні ILP інтегрована й успішно діє в більшості країн Європейського Союзу та Сполучених Штатах Америки.
Хочу наголосити, що ILP-модель використовує інтегровані дані всієї наявної інформації для управління ризиками. Простіше кажучи, ця модель передбачає виявлення й аналіз проблеми ще до моменту скоєння правопорушення. Головними інструментами за цією моделлю стають обмін інформацією та аналіз рішень. Наявна ж в Україні модель протидії економічній злочинності, навпаки, більше орієнтована на подолання наслідків злочинів. Для успішної імплементації принципів ILP у правоохоронну діяльність у сфері економіки необхідна серйозна реформа, істотні організаційно-структурні зміни, перерозподіл персоналу правоохоронних органів, фахова перепідготовка особового складу, перегляд функціональних завдань і посадових обов’язків тощо. Створення Служби стало б логічним кроком на шляху до такої імплементації.
Зараз необхідно зупинитися на основних перевагах застосування ILP-моделі, а це:
– викриття злочинних технологій і причетних до них фізичних та юридичних осіб відбувається за допомогою опрацювання великих масивів інформації Big Data з використанням програмних продуктів криміналістичного аналізу (І2, Maltego, Palantir, Watson, IDAL, SAS, Semantrum та ін.);
– зосередження уваги на викритті злочинних груп, кримінальної інфраструктури, схем і технологій учинення злочинів, які істотно впливають на криміналізацію суспільних відносин, та їх розслідуванні;
– супровід спрощення процедури досудового розслідування зміною підходів до визначення достатності й допустимості доказів та ухвалення управлінських рішень, формуванням довіри до поліцейського органу й соціального захисту його працівників і відповідно зниженням корупційних ризиків;
– визначення стратегій боротьби зі злочинами та тактики розслідування кримінальних проваджень відбувається з використанням методологій оцінки ризиків і загроз (SPSS, SWOT, PEST, SOCTA та ін.);
– уніфікована форма діяльності закордонних правоохоронних інституцій. Як наслідок, її запровадження сприятиме інтеграції вітчизняних правоохоронних органів у європейську та міжнародну поліцейську спільноту.
Зауважу, що головною перевагою нового силового органу має стати кардинальна зміна підходу до розслідування фінансових злочинів. Адже саме собою створення нової структури без бачення концепції її діяльності, без запровадження інноваційного підходу в роботі дасть нульовий ефект. У майбутньому законі має бути реалізовано концепцію правоохоронного органу абсолютно нового формату, її особливістю буде зміна силового підходу на аналітичний, а діяльність Служби скеровуватиметься аналітикою та ґрунтуватиметься на використанні сучасних ризик-орієнтованих методів криміналістичного аналізу, так само як діяльність відповідних правоохоронних органів у країнах ЄС. Тож однією з найбільш важливих функцій нового органу стане інформаційно-аналітична, а в його роботі превалюватиме інтелектуальна складова. В основі аналітичної діяльності буде моніторинг усіх наявних у країні та за її межами баз даних. Основна увага приділятиметься систематичному збиранню й оцінюванню інформації за допомогою чітко прописаного аналітичного процесу, у результаті якого дані перетворюватимуться на стратегічні та робочі аналітичні продукти, що підкріплюють фактичними даними процес ухвалення обґрунтованих управлінських рішень. А тому діяльність Служби ґрунтуватиметься на використанні власних інформаційних ресурсів, даних і відомостей із наявних джерел та оцінці великих масивів даних. Це позбавить необхідності залучати значний людський ресурс, а результат не залежатиме від алгоритму, який задає слідчий або детектив. Це ті напрацьовані ризик-орієнтовані технології, що давно є у країнах, де справді борються з економічною злочинністю.
У процесі створення Служби відбудеться об’єднання інформаційно-аналітичних систем і баз, що діють у складі окремих наявних правоохоронних органів, у єдиний аналітичний центр нового відомства, що дасть змогу підвищити ефективність такої аналітичної діяльності. Аналіз за вже наявними інформаційними базами, сформованими в різних вітчизняних контролюючих і правоохоронних органах, можна зробити досить ефективним і продуктивним, об’єднавши ці інформаційні потоки воєдино, адже інформаційне наповнення цих баз даних цілком задовільне, а сучасні програмні комплекси дають змогу це зробити.
Очевидно, що коли говорити про компетенцію та повноваження Служби фінансових розслідувань, то на неї буде покладено виконання таких головних функцій:
– участь у забезпеченні безпеки держави через комплексну протидію поширенню кримінальних загроз у сфері економіки;
– запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень у сфері господарської діяльності (в економічній сфері);
– підготовка пропозицій щодо формування державної політики у сфері комплексної протидії кримінальним правопорушенням, протидія яким належить до компетенції Служби.
Для виконання своїх функцій Служба фінансових розслідувань, як орган, що протидіятиме фінансовим злочинам, має бути наділена широким колом повноважень стосовно доступу до інформації, можливостей у сфері інформаційно-аналітичної діяльності, застосування процесуальних та оперативних заходів тощо. Це доцільно, бо такий орган повинен працювати ефективно й незалежно від усталеної бюрократичної системи. Служба має стати повноцінним правоохоронним органом з усіма повноваженнями органу досудового розслідування, визначеними Кримінальним процесуальним кодексом України. Водночас за рекомендаціями країн – членів ЄС цей правоохоронний орган повинен бути автономним, тобто таким, що проводить як розслідування, так і оперативну роботу, а також здійснює аналітичну діяльність. Це потрібно реалізувати в концепції, де аналітика слугуватиме основою для роботи всього органу, тоді як слідство залишатиметься відокремленим підрозділом.
Отже, наостанок хочу наголосити, що формування процесу досудового розслідування повинно ґрунтуватися саме на ILP-моделі, тобто бути керованим розвідувальною аналітикою. В основу процесу формування управлінських рішень має бути покладено систему аналізу ризиків і загроз. Це можна забезпечити створенням у структурі органу відповідного Big Data-центру.
Учергове скажу відверто: необхідність створення єдиного органу для розслідувань фінансових злочинів викликана передусім великими втратами нашої країни через різні зловживання, і я впевнений, що ніхто не буде заперечувати проти цього.
І на завершення хочу зазначити, що Асоціація платників податків України і надалі планує розповідати у своїх статтях про перспективи роботи майбутнього органу з боротьби з правопорушеннями у сфері фінансів та економічних злочинів, створення якого так довго й цілеспрямовано обстоює разом з українським бізнесом. Маємо сподівання на істотні зрушення в цьому питанні вже найближчим часом.