Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) у постанові про зупинення розслідування у справі «Роттердам+» послалася на статтю Кримінально-процесуального кодексу (КПК), яка передбачає необхідність закриття справи в разі відсутності доказів провини в суді і вичерпання можливостей для їх отримання.

Про це повідомили ексглава НКРЕКП Дмитро Вовк і підтвердила адвокат Ірина Одинець в ефірі телеканалу «Прямий».

Роттердам+

“У своїй постанові прокурор САП послався на п.3 ч. 1 ст. 284 КПК, де мова тільки про закриття кримінального провадження у разі, коли не встановлено достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати”, – повідомив Вовк, оприлюднивши копію постанови САП.

Пункт третій частини першої статті 284 КПК, на підставі якого прокурор САП вирішив зупинити розслідування, дослівно говорить: «кримінальне провадження закривається у зв’язку з тим, якщо не встановлено достатні докази для доведення вини особи в суді і вичерпані можливості для їх отримання».

НАБУ

При цьому, пославшись на статтю про закриття кримінального провадження, прокурор САП постановив: “зупинити справу у зв’язку з необхідністю виконання процесуальних дій в рамках міжнародного співробітництва”.

Згідно з чинною редакцією КПК, таку можливість насправді передбачено п.3 ч. 1 ст. 280, але не ст. 284 на яку послалася САП у своїй постанові.

Адвокат Ірина Одинець в ефірі телеканалу «Прямий», припустила, що невідповідність рішення прокурора і статті КПК, на яку він посилається, може пояснюватися прийняттям рішення про майбутнє справи в останній момент – пізно вночі 8 серпня, коли закінчувався термін досудового розслідування.

«Можемо припустити, що ймовірно в ніч на 8 серпня вирішувалося питання закривати цю справу або можливо зупинити. І тому ми вважаємо, що у зв’язку з цим нам цю постанову довго не надавали», – зазначила Одинець.

Нагадаємо, 8 серпня закінчився термін досудового розслідування у справі “Роттердам +” і правоохоронці не змогли передати справу до суду. За словами адвокатів сторони захисту, за 3,5 роки, які тривало розслідування, НАБУ не знайшла підтвердження того, що дія формули завдала збитків. 12 серпня інформацію про відсутність висновку експертизи про нанесення формулою збитків офіційно підтвердило НАБУ.

Інформацію про відсутність висновків експертизи, яка встановила б збитки, ще наприкінці червня 2020 підтверджував і сам голова САП Назар Холодницький.

Колишній заступник генпрокурора (2015-2016 рр.) Давид Саквалерідзе раніше також заявив, що у справі «Роттердам +» немає складу злочину, через що вона може розвалитися в суді.

До розслідування справи “Роттердам +” було залучено 15 детективів НАБУ і 7 прокурорів САП. Загальні витрати держбюджету на їх роботу склали 96 млн грн, за оцінками ексголови НКРЕКУ Вовка.
Формула “Роттердам +” діяла для розрахунку вартості вугілля при встановленні прогнозної оптової ціни електроенергії виключно для промислових споживачів в період 2016-2019 років. Вона передбачала включення вартості доставки вугілля від хабів Амстердам-Роттердам-Антверпен. Формулу було скасованр з 1 липня 2019 з введенням ринку електроенергії.

Аналогічний принцип ціноутворення з 2017 р. і до теперішнього часу діє при визначенні вартості природного газу для населення. Цей принцип – так звана формула “Амстердам +” – в червні 2020 було прописано в меморандумі з МВФ, підпис під яким поставив, в тому числі президент Володимир Зеленський.