Текст: Марина Ансіфорова, “Наші гроші”

Служба автомобільних доріг у Закарпатській області цього року виявляє неабияку прихильність до одного з лідерів Національної асоціації дорожників України – ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл».

Раніше, до головування Бориса Воловика у місцевій САД, а Олександра Кубракова в Укравтодорі наприкінці 2019 року, Закарпаттю «дружба» з дорожнім гігантом не була властива. Але тепер, схоже, усе  змінилося.

До Бориса Воловика, який почав головувати у Закарпатській САД з січня цього року, очільником був Михайло Попович. Найбільший «розквіт» кількості підрядників з ремонту доріг був у 2017 році – тендери вигравали і Закарпатський облавтодор, і ДП «Алькор», проте вже тоді вимальовувалися місцеві лідери – ТОВ «ШБУ-77» (спойлер, яке за Поповича буде лідирувати усі роки) та ТОВ «ПБС». «Онуру», який вже тоді (вперше і востаннє до цього року) виграв три тендери на загальну вартість 716 млн гривень, пощастило не дуже: по двох з них так і не було фінансування, а строк третього через брак коштів подовжується і до сьогодні.

Та в результаті на «Онур» чекає «хеппі-енд», про нього трохи згодом.

У 2018 році «ШБУ-77» продовжувало нарощувати свій вплив: компанія перемогла у половині дорожніх крупних тендерів, оголошених того року, а решту розділили «Техно-Буд-Центр» та «ПБС». А у 2019 році (ще до призначення Кубракова очільником Укравтодору) таке становище закріпилося – 15 із 16 дорожніх контрактів сумою від 10 млн гривень отримали знову ці три компанії (найбільше – знову «ШБУ», надмірна «любов» до якого керівництва САД  навіть стала темою журналістських розслідувань).

Що ж сталося у 2020 році?

З першого погляду майже нічого: як завжди, «ШБУ-77» та «ПБС» – знову найкрупніші підрядники Закарпатської САД. Але цьогоріч «Техно-Буд-Центр» поступився своєю часткою «Онуру» – турки тільки у серпні отримав 6 підрядів на загальну суму 999,65 млн гривень і усі ці тендери турки розіграли саме з «Техно-Буд-Центром». Це дуже відрізняється від ситуації з «ПБС» та «ШБУ-77». Вони теж хотіли потрапити на тендер із спаринг-партнерами, але укравтодорівці відхилили їх за дуже надуманими причинами. І хоча причини відхилення, на думку експертів «Ліги антитрасту», можливо було успішно оскаржити у АМКУ, викинуті компанії чомусь туди не пішли…

Ну і повернімося до досі тліючого договору «Онуру» із Закарпатською САД, укладеному ще в 2017 році. Усі ці роки він подовжувався, тому що укравтодорівцям, очевидно, не вистачало фінансування. Однак у січні 2020 року договір подовжили, і в частині фінансування – із 410 мільйонів у 2020 році Укравтодор зобов’язався профінансувати 250, які залишилися, за рахунок нового інструменту – запозичень під держгарантії. «Онуру» настільки пощастило, що у травні компанії з кредитних коштів навіть видали аванс у 49 млн гривень. Цікава ситуація у порівнянні з повним ігнором у 2017 році.

Що це, як не вдача?

Блог від: Марина Ансіфорова